Любов чи закоханість?

Цього разу, продовжуючи мову про побачення та відносини між хлопцями і дівчатами, пропоную застановитися над важливістю бути свідомим і чітко визначеним стосовно наших намірів і вчинків. Адже побачення – це зустріч людей, а людина є надто важливою, щоб можна було цим легковажити. Хлопець і дівчина повинні бути визначеними у відносинах один до одного: або це дружба, або це глибші і серйозні відносини, спрямовані на те, щоб у майбутньому одружитися. Тут не можуть мати місце сумніви і вагання. Стабільність і визначеність – це дві невід’ємні речі у відносинах між хлопцем і дівчиною, які хочуть будувати своє майбутнє разом.  Без цих двох елементів, можемо сказати напевне, що це не любов. Такі відносини слід або негайно лікувати, або припиняти… продовжувати «у цьому ж дусі» – немає сенсу, бо так відносини будуть лише руйнуватися, спричиняючи біль, проблеми і смуток.

Однак існує ще одна трудність – обрати людину, з якою будемо будувати наші стосунки. Можливо дехто подумає, що обрати людину не важко, «важко» настає потім, коли у нас з нею нічого не виходить і ми не почуваємо себе щасливими. Позаяк, кожне дерево має свій корінь, а кожна хвороба – свій початок. Початком невдалих відносин часто є наша помилка при виборі. Спробуємо зрозуміти чому?!

Обираючи з ким зустрічатися, ми, по-суті, обираємо людину, з якою хочемо прожити все життя, з якою готові розділяти усе – радість і смуток, працю і відпочинок, виховання дітей. Отже це є дуже серйозний вибір, який слід робити свідомо і обдумано. І тут важливо не лише, щоб ми були свідомими, але щоб свідомою свого вибору була і ця людина, яку ми, власне, обрали. Не потрібно поспішати, і якщо ми переконані у своєму рішенні, перш ніж переступити поріг дружби, треба переконатися в тому, що наш обранець також відповідно обдумав своє рішення, і потім у майбутньому не скаже нам «пробач, я був несвідомий(-а), коли казав(-ла) тобі, що люблю…». Можливо, ви скажете, що коли ми тільки збираємося почати зустрічатися, то ще не можемо думати про одруження, ми ж тільки починаємо пізнавати одне одного… У відповідь, зауважу, звичайно, що в цей момент ми ще не знаємо чи будемо завжди разом, чи одружимося у майбутньому, але переступити межі дружби означає, так би мовити, зайти у «приватний сектор» людини, відкрити її серце. Тому тут не варто експериментувати. Якщо є сумніви, то хороша дружба – це найкращий спосіб краще пізнати людину, щоб прийняти правильне рішення, не причинивши їй кривди. Звучить «непрактично» і «нудно»? Тоді запитайте себе, чи хотіли би ви, щоб хто-небудь просто так, заради експерименту, «дегустації», ввів вас у довіру, зайшов до вашого серця, запалив надію, а потім… подякував за те що ви дозволили провести експеримент і пішов далі… Висновки робити вам! Одна лиш заувага, найчастіше такі «експериментальні» побачення починаються через фізичну привабливість, яка стає головним, а то й єдиним мотивом наших необдуманих рішень.

Перш ніж сказати комусь «я тебе люблю», варто пересвідчитись чи це є справді любов, чи, можливо, закоханість?! Адже закохатися можна навіть у людину, якої ви не знаєте, яка, однак, вам чимось дуже сподобалася. Закохатися можна і коли ви вже зустрічаєтеся, і навіть коли одружені. Позаяк, закоханість не є чимось поганим, ані не є гріхом, але слід вміти відрізняти її від любови, щоб уникнути неприємностей і помилок.

Отже, що таке любов? У побуті це слово може означати мало не все, що завгодно. У грецькій мові є чотири слова, які перекладаються на українську, як «любов»1. Розглянемо три із них: агапе, філео і ерос. Агапе – це незвичайна любов, безкорислива і довготерпелива, милосердна і лагідна… Вона любить навіть тоді, коли немає взаємности. Вона прагне добра иншій людині. Філео – це дружня любов, братня любов. Ерос – це фізичний вимір любови. Вона ґрунтується на фізичній привабливості і задоволенні. Ця любов – важливий елемент щасливого подружжя, але подружжя не може триматися тільки на цьому. Проблема в тому, що сучасне суспільство постійно втискає нам в голову, що справжня любов – це тільки ерос. День за днем культура і медія нагадують нам про це. І цим ми керуємося у всьому… наприклад, коли вибираємо одяг – ми хочемо бути привабливими! Популярними у наш час стали різні Інтернет-сторінки для знайомств і спілкування. Кожен бажаючий може зареєструватися на таких сайтах, подати інформацію про себе, а також своє фото. Візьмімо, наприклад, Інтернет-сторінку «В Контакті», на якій зареєстровано на даний момент понад 30 мільйонів користувачів. Якою думкою ми керуємось, коли подаємо на цю сторінку свою інформацію, фотографії? Бути привабливим, бути «сексуальним», бути найкращим… Инколи здається, що в окремих людей просто відсутнє почуття сорому і самоповаги. Або іще один феномен «В Контакті» – це опитування, яке дехто робить на своїй сторінці, серед яких можна зустріти питання такого змісту: «Чи хотіли б ви зі мною поцілуватися?»… Щоб не відходити від теми, не будемо говорити про моральну оцінку таких фотографій чи запитань, але запитаймо себе,  чому ставлять такі запитання? Чому показують такі фотографії? Шукаючи відповідь, ми знову вертаємось у замкнене коло, де з одного боку модерна культура, яка нав’язує думку, що любов – це виключно ерос, і з иншого боку молодь, яка потребує любови, але через те, що иншого бачення любови, крім того, яке пропагує суспільство, у неї немає, прагне цього еросу.

Тут слід також мати чітку позицію. Ерос – фізичний вимір любови. У повноті його можна зреалізувати лише у подружжі. Ерос – важливий елемент подружніх відносин, але лише всі три виміри любови, про які ми вище згадували, можуть дати нам такі стосунки, які перевершують всі наші мрії і очікування. Таким чином можемо зобразити любов, як рівносторонній трикутник, фундаментом якого, однак, є агапе!

Давайте розглянемо також деякі особливі риси любови, порівняємо, чим вони відрізняються від закоханости2:

1. Час. Любов росте поступово. Закохатися можна моментально;

2. Знання. Любов росте, коли ми пізнаємо усі якості людини, яку любимо, і приймаємо їх. Закоханість зосереджується переважно на одній позитивні якості, яку ми бачимо у цій людині;

3. Центр уваги. Любов зосереджена на иншій людині. Вона виходить за межі себе. Закоханість дбає перш за все про себе;

4. Вірність. Любов – це посвята одній людині. Закоханим можна бути у багатьох людей одночасно;

5. Впевненість. Люблена людина почуває себе впевнено. Вона довіряє людині котру любить, адже знає на чому ґрунтуються їхні відносини. У закоханої людини впевненість не може мати твердого ґрунту, бо у такому випадку важко реально оцінити відносини, і ми скоріш за все бажане видаємо за реальне. Або впевненість взагалі відсутня, що може виражатися, наприклад, через ревнощі.

6. Вирішення проблем. Люди, які люблять одне одного, визнають свої проблеми і намагаються їх вирішити. При закоханості проблеми ігноруються, або «замальовуються» рожевим кольором.

7. Відстань. Любов постійна. Закоханість минає, якщо настає якась відстань, яка тимчасово розлучає людей.

8. Фізична привабливість і контакт. Якщо люди люблять одне одного, то фізичний контакт займає маленьку частину стосунків. У закоханості, фізичний аспект – це ціль і мета стосунків.

9. Постійність. Любов стабільна. Закоханість з’являється і зникає раптово.

10. Здатність чекати. Люблячі люди вміють чекати, але і не відтягують одруження. Закохані не бажають чекати ані години, хочуть якнайшвидше одружитися. Час сприймається як щось негативне.

І ще один важливий момент, на який варто звернути увагу – це модель відносин, яка закладена у нашій свідомості. Правильне настановлення допоможе нам побудувати добрі відносини і бути щасливим у майбутньому.

Отож розгляньмо дві моделі відносин3:

Голлівудська модель відносин:

1) Знайти собі «підходящу» людину;

2) Закохатися в цю людину;

3) Приписати їй усі свої мрії, надії і сподівання;

4) Якщо нічого не виходить, то повторити пункти 1-3.

Це егоїстична модель, яку нам пропонує сучасний світ. Обираючи собі пару на все життя, ми керуємося тільки думкою про те, щоб нам було добре. Шукаємо багату, красиву, розумну і слухняну людину, яка буде нам завжди і всюди догоджати. Наступним кроком ми намагаємося якимось чином закохатися в цю людину і приписати їй усе те, що ми мріємо у ній знайти… Все це рано чи пізно приводить до великого розчарування, бо мотивом нашого вибору не була щира і глибока любов. Кінець-кінцем такі відносини розпадаються, бо ми прагнули лише отримувати, а не дарувати… любов же повинна бути взаємною.

Божа модель відносин:

1) Стати «підходящою» людиною;

2) Жити в любові;

3) Покладати надію на Бога і старатися «догодити» Йому у наших відносинах.

4) Якщо стосунки руйнуються – повторити пункти 1-3.

Божа модель є чимось протилежним до того, що пропонує нам світ. Згідно з нею, ми в першу чергу повинні самі стати цією «підходящою» людиною, що у найглибшому значенні слова означає наслідувати Христа. Хто хоче, щоб у майбутньому в нього була добра дружина – повинен вже зараз, тут і тепер зробити все можливе, щоб стати добрим чоловіком. А для цього потрібно вже зараз почати працювати над собою у всіх можливих аспектах. Потрібно дбати про свій духовний, моральний і фізичний ріст. Так, декому з нас доведеться прикласти чималих зусиль, але саме на цьому етапі ми закладаємо фундамент нашого щастя у майбутньому.

Наступним кроком у Божій моделі відносин є жити у любові. І тут слід розуміти, що любов – це не тільки приємні почуття, які ми відчуваємо до иншої людини. Говорити теплі слова, дарувати ніжні обійми, прогулюватися тримаючись за руку, разом дивитись на захід сонця – це ще не означає любити! Любов – це давати людині те, чого вона найбільше потребує, тоді, коли вона цього найменше заслуговує4.

Третій крок у Божій моделі відносин – це у всьому надіятися на Господа, і будувати наші відносини керуючись Божим словом і Божими заповідями. Пам’ятаймо, заповіді Божі не є для того, щоб нас обмежити, чи щось у нас відібрати… вони дані Богом з великої любови, для того, щоб живучи за ними, ми були щасливими.
Останній крок, а радше маленька примітка у Божій моделі полягає у тому, що не потрібно «шукати скалку в оці брата», але «витягнути колоду зі свого ока». Якщо у нас щось не виходить, не потрібно відразу звинувачувати в цьому иншу людину. Так, можливо доля правди у цьому є, але завжди слід починати з себе самого!
Врешті, пам’ятаймо, побачення – це не відпочинок і не розвага. Побачення – це час, коли ми готуємося до того, щоб прожити з иншою людиною разом ціле життя. Це час тривалої і деколи нелегкої праці над собою – праці як духовної, так і фізичної. Побачення – це час, коли ми намагаємось якнайкраще пізнати потреби коханої людини, її смаки і вподобання, її особливості, щоб дарувати їй таку любов, якої вона потребує.


Примітки:
1 Чип Ингрем – Божий рецепт усовершенствования вашей личной жизни. Любовь, секс и супружеские отношения, відео-семінар (http://www.lifecity.tv);
2 Там само;
3 Там само;
4 Там само.

Володимир Чабан