Після поїздки нашого молодіжного хору в церкву християн віри євангельської с.Карпилівки Рокитнівського району, де пастором є Володимир Дмитрович Бричка, ми запросили їх відвідати нашу церкву. І ось у неділю, 15 жовтня, молодіжний хор з с.Карпиліки приїхав до нас на вечірнє богослужіння, щоб прославити Бога у молитвах, піснях та віршах.
Одразу ж після того як на сцені появилися хористи у яскраво-рожевих сорочках, та шарфах більшість присутніх збадьорились та з зацікавленням дивилися та слухали гостей.
Розпочав служіння і привів до молитиви районний пастор Здолбунівського району Олександ Лаврінович Качан. Першу проповідь говорив Григорій Кибукевич. Він проповідував про Гедеона – слугу Божого, який повірив словам Ангола і виконував волю Господню.
Напротязі служіння хор виконував багато пісень: “Из глубин душы моей”, “Моя молитва нехай лине”, “Алилуя, алилуя Господь”, “Где же ты где?”, “Святий Бог дав нам свого Сина”, “Пшеница и плевелы недолго вам осталось быть вместе”…та багато інших.
Також брати і сестри розказували вірші, серед яких був вірш про відомого художника та картину “Син”. В історії віршу оповідалося про картину на якій був зображений син, що загинув на війні, спасаючи свого друга. І після смерті цього художника на аукціоні була виставлена данна картина, однак її ніхто не хотів купувати, так як всі хотіли купити інші шедеври митця… але все ж таки за мізерну ціну картину “Син” купив садовник, після чого аукціоніст оголосив про завершення аукціону. Всі були в обуренні, бо чекали інших картин художника. Але аукціоніст розповів про заповіт, який написав автор картин… “хто купить і прийме картину “Сина”, тому дістанеться всі інша колекція”. Вірш є прообразом того, що кожному в житті потрібно прийняти Сина Божого в своє серце, і тоді Господь обіцяє нам вічне життя в Новому Єрусалимі.
Служіння підходило до закінчення і до проповіді вийшов Володимир Дмитрович Бричка – пастор церкви хвє с.Карпилівки, який також несе служіння старшого преспітера в житомирській області.
Він розпочав із привітального слова і говорив про те, що вже давно хотів бути в нашій церкві і навіть був запрошений на відкриття нового дому молитви, але подумав, що “там і так буде 40 святих які будуть проповідувати.., нащо ще мені 41-шому їхати?”
Проповідуючи, Володимир Дмитрович читав Євреїв 1:1 (переклад І.Хоменка)
“Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків.“, а потім запитав у залу “Чи є в залі люди, до кого говорив Бог?”… після деякого часу роздумів, у завлі відповіли майже хором “Так є. До мене говорив”.
Також пастор говорив про те, що в наш час стало дуже популярним “заказувати молитви”. Люди які самі не хочуть молитися часто так роблять, і тільки в церкви просять помолитися за їхні потреби. “Одного разу – розповідав під час проповіді Володимир Дмитрович, – підходить до мене один чоловік, який відвідав нашу церкву, але сам був православного віросповідування, і каже “Перепиши мені оту молитву, якою ти молився в закінченні зібрання”. Люди просто намагаються говорити красиві фрази Богу, а не мати особисте спілкування.” Далі було прочитано Євреїв 2:1 “Тому ми мусимо вважати дуже пильно на те, що почули, щоб, бува, нас не знесло з дороги” Основними питаннями які були висвітлені в першій половині проповіді: Як ми слухаємо голосу Божого? і взагалі, чи ми його слухаємо? чи хочемо почути? а також говорилось про те, що ми повинні пильнувати, щоб почути голосу Господнього, аби нам не відпасти.
Під час проповіді були також висвітлені такі істини: “Отец ищет поклонников” і Володимир Дмитрович привів приклад: глицю в лісі не треба шукати, а просто збираєш скільки тобі треба, а от гриби потрібно уважно шукати і придивлятися. Так само Господь шукає вірних Йому поклонників, бо рядових християн багато, але відданих на 100 відсотків набагато менше. Серед інших думок, які висвітлював пастор Карпилівської церкви були такі:
-Двоякість – неприпустима риса характеру для християнина ;
-Ми – глина, матеріал – який сам по собі не має ніякої ціни, але якщо ми в Господніх руках, то ми стаємо цінними!
Після служіння Здолбунівська молодь та молодь с.Карпилівки мали спілкування за столом. Де ближче познайомилися один із одним та дізналися про молодіжні служіння у церквах м.Здолбунова, та с.Карпилівки.