– Чи є я добрий для всіх людей?
– Чи можуть, через мене , мою добрість, оточуючи прославить Бога?
– Коли людина добріша: коли багатша, авторитетна чи коли бідніша, незнана?
– Від чого діло Боже більше страждає: від нашого богослівя чи нашої доброти?
– Чому так стається: знаємо, але намаємо?
На ці та інші питання про добрість на молодіжному спілкуванні 11.03.2013 року відповідав диякон церкви Нестерчук Володимир.
Людям схильно вибирати в житті крайності: або ділами бажають спастись, або твердять, що діла неважливі, бо ж вірою спасаємось.
Важливо розуміти, що спасаємось вірою а діла добрі – це те, що повинно бути в християнина, як реакція на спасіння і ми на це сотвореннні.
«Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували. » /Еф 2:10/
І нагороди за це не втратимо:
І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї. / Мт10:42/
Добрість – це частина християнського життя, яку не заховаєш.
Добрість – це як “екран” нашого життя, через який можемо показати інші плоди в нашому житті.
Потрібно розуміти, що за добрість нагородить, але не обовязково нагорода буде на землі. І часто навпаки людина, якій ви вчинили добро – не зробить взаємно. Інколи навіть ви понесете убиток. Але варто бути добрим.
Зусилля потрібно прикласти, щоб бути добрим.
Хто буде чинити цію волю: наглядач в темниці чи заключений? – Твій дух чи тіло? -Той хто подавлений -той буде виконувати волю владного.
Наш Бог – Добрий Бог. Ми ж його діти – НАСЛІДУЙМО ЙОГО!